Моя ретроспектива…правдива и гневлива…

Моя ретроспектива…правдива и гневлива…Виды 1995-го из 2017-го…

День Незалежності
Присвячую св. пам’яті моїй сусідці по хатах в
с. Алеївка Бандурівської сільради Тетяні Мефодїєвні
Мартолог, колишній доярці радгоспу ім. Гагаріна

День Незалежності я не святкую так,
Як він святкується в парламентськім вертепі. Де-хто закине: «От дурко-дивак! А ще хотів пролізти у нардепи…» * * *
Так! Ніби так…Та трішечки не так: Прорватися хотів, а не пролізти, Бо вдачею – мангуст я – не хробак.
Кар’єри не зробив при комуністах. * * *
Святкують кравчуки і марчуки
Харчуючу ЇХ шоу-незалежність І з НИМИ наці-незалежняки –
Гучну медійну найбезмежність… * * *
Вчора співали «Інтернацьонал»…
Сьогодні – «Ще не вмерла» затягнули. Мерщій, як з корабля на бал,
В капіталізм з комуни вмить чкурнули… * * * ЇМ є за що й від чого, святкувать…
Пінзеники жирують і ткаченки… Не в змозі я, співать і танцювать, Коли святкують ці безсовістєнки… * * *
Не бачу свята в рідному селі…
«Це не жовтневі, — кажуть, — і не Пасха…».
Село моє й держава вся в імлі,
Тому і святкувать мені звчасно!…
* * *
Тітка Тетяна теж у тій імлі…
«Зігнулася у ріг» в радгосп-кріпацтві:
« При комуністах гарно ми жили.
Тепер, як в пеклі, в цім Незалежняцтві…»… А я мовчу, бо нічого казать…
А каяття…Кому вони потрібні? Якби довЕлось, знову починать, Не повторив би кроки свої хибні…
Коли з трибун шалено промовляв
Про Незалежність гасла Чорновіла, У щирій вірі я не уявляв,
Що стане воля та мені не мила… * * * А я мовчу, бо нічого казать:
Журба, повита сумом, серце точе… День Незалежності я буду святкувать, Коли тітка Тетяна це захоче… * * * Ні! Ще не вечір: прийде і до нас, В моє село яскраве щире свято…
Тоді забуде геть цей чорний час
Тітки Тетяни сумна біла хата…
24 серпня 1995 року. С. Алеївка.

Дума о профи-радикалах

Мне гадки профессионалы По «измам», «анти» и «Долой!» —
Все эти ультра-радикалы С ненасыщаемой кишкой. * * *
Я презираю всех расистов За чёрнобелую их суть –
Всех этих садомазохистов —
За ИХ залитый кровью путь путь.
* * * У хохло-, жидо-, русофобов
Одно начало, суть одна –
Амбициознейшее жлобство И миска Жадности без дна… * * * У наци-профессионалов
Одна забота, как сорвать С инакородца одеяло,
Чтобы под. ним, нажравшись, спать…
* * * У коммун-профессионалов Одна забота, как сорвать С инакодумца одеяло,
Чтобы под ним, нажравшись, спать… * * * Все эти профи, как близнята…
Разнит ИХ внешне только масть… ИМ общая триада свЯта:
Карьера, чистоган и власть. * * *
Умельцы блефа, профанаций,
Большевики, на оборот – Вот, кто такие профи-наци, Ведущие на смерть народ…
10.09.95 – 30.09.95. с. Алеевка
P.S. А 19 лет спустя украинские профи-наци,(хунто-квинтет «ПЯТНА»(Порошенко-Яценюк-Турчинов-Наливайченко-Аваков) совершили госпереворот и на смерть повели народ… С Евромайдана — на АТОшный Донбасс…

Дума про Дуба
Присвячується екс-члену КПРС авторові брех-історичних
нарисів на сторінках олександрійської міської газети «Вільне Слово» пану Дубовому.

Обіймає душу божевільним жахом: Стала русофобія копитовим фахом… В «Незборимій нації»*! І у «Вільнім слові»** Між рядків лайливих бачу плями крові… Ось у «Вільнім слові», мильнім, повельковім*** Бачу наукові нариси Дубові… Нариси смердючі, псевдо-історичні,
Антимоскалівські, найпатріотичні… * * *
Викладав колись Дуб «Дружбу народов»,
Та тепер, не дружба – бійка стала модна. Дуб тепер навчає, що кати-сатрапи
Вишколу московського – це жиди й канапи… Що жиди й кацапи неньку мордували, Протягом століть її окупували… Що Росія жерла українське сало До схочу, без міри, задарма, зухвало…
Жерла-пережерла та не тільки сало…
Українську мову зру-сі-фі-ку-ва-ла! І тепер Вкраїну Росія грабує, На Крим зазіхає, в Чечні бешкетує… Є питання, ким був цей дід Дуб раніше?
Кажуть, був партійцем він найактивнівішим… Гнівно він паплюжив ОУН-бандерІвців За ЇХ злодіяння в службі гітлерІвців…
Закликав до дружби з Москвою затято,
Називав не ворогом – москаля, а – братом…
03.10.1995. с. Алеївка
P.S. Пролетіло миттю понад двадцять років Опинився зараз я між чорних пророків:
Крим утік в Росію, а Донбас воює, І на мене знову СБУ полює…
Неньку – на Росію Дуби нацькували, З ляхами і німцями штучно побратали… Ненька зубожіла, ллється кров на Сході, І Дуби ЗМІйові, як колись у моді… Звуть ВОНИ НАС в НАТО, а також у АТО…
Отака вона нацдубота клята! Хай були б вони десь в безвісті, гади,
Та, на жаль ВОНИ у лаштунках влади…
* * * Сумно мені, браття, бо ніяк не бачу, Як змінити владу оцю собачачу…
03.10.2017. м. Олександрія Кіровоградської(тепер Кропівницької) області .—————————————————————————————
«Незборима нація»* — газета- орган ультра-націоналістичної організації «Державна Самостійність України». «Вільне слово»** — Олександрійська, Кіровоградської області, міська газета. повельковім*** — від імені редактора «Вільного слова» Кузьми Івановича Повелька. Нариси Дубові**** — нариси постійного автора «Вільного слова» пана Дубового.

Роздуми навколо кучмовоза…

Давно забуті паровози…
Тачанки здані у музей… Тепер у моді – кучмовози – Рятунок для простих людей Зжебраченої України, Де всі торгують і крадуть,
Де харчу повні магазини
Та…ледве з голоду не мруть…
«Тепер «кравчучка» — «кучмовозик» —
Жартують гірко козаки… «Немає голоду загрози»- Триндять пінзеники й шпеки… * * *
Вантажте кучмовози щойно! Гей, на Росію! Всі вперед!
Здайте баригам під Москвою Олію, м’ясо, сало, мед! * * * Я не жартую, не глузую.
Серце кров’яниться в пері… До поту на землі працюю, А там, у Раді шахраї
Знову до виборів готують Шоу-смердючий гаслоспад, А кучмовозники прямують На Мінськ, Москву і Ленінград. * * * Піду на вибори наступні І геть повикреслюю всіх, Бо праві й ліві, всі підступні.
Дуркують НАС, пересічних.
19.10.1995. с. Алеївка.

Почему я нетелегеничен?…
М.Б. Фридману, рекламмейкеру банка «Инко», ведущему экономической телепрограммы на александрийском кабельном ТВ

Экс-мэтр теории марксизма-ленинизма,
Теперь рекламы банковской мастак
Поведал мне в припадке гуманизма: — Ты ирреально мыслящий чудак, А потому, Вилен, уйди с экрана…
Зачем дразнить влиятельных гусей?…
Твой диссидентский имидж архистранный Отпугивает «телегрядачей»… Пиши, редактори, но…будь за кадром,
Усердствуй, но…как «мистер Икс»…
Властям ты видишься бастардом… Пойми ты это… Се ля ви, старик…
«Архипелаг ГУЛАГ» теперь не в моде И Сахаров, как видишь, позабыт…
Иные настроения в народе,
Когда желудок с голоду урчит… А тот, кто сытый, в «мерсе» рассекает, Тебя воспринимает дурачком И сразу телек свой переключает,
Словно наганным щёлкая курком… — Допустим, Солженицын архаичен
И Сахаров жлобами позабыт, А чем же я так нетелегеничен, Скажи мне, мэтр, банкорекламный кит… Косноязычием, как будто не страдаю. На Квазимодо, вроде, не похож… Иль, может, потому, что много знаю О чёрных «подвигах» белодомОвых рож? – Всё может быть, философично мэтр заметил, — Ведь за тобою — политзека шлейф, И в РУХе насолил ты тем и этим… Вот и лови свой вечный, зечный кейф…
— Уверен, всё же, я кому-то нужен.
Нужны мои программы на ТиВи, А ты, возможно, для кого-то служишь… Телепарашей, мэтр… Се ля ви…
01.10.1995. Александрия. У банка «Инко».

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

Оставить комментарий

Thanks: Braintreeband