На главную | Содержание выпуска



Оставить комментарий
(просьба, в начале комментария писать тему статьи)




Дума про сталІнця лозунька-брехунька…

          - Куме, не можу я заспокоїтись, аж ніяк…
          - Чого це? Нові тарифи на газ непокоять? Чи за Юлькіними клоунадними концертами заскучив?
          - Та ні, куме… Не влучив…Тарифи на газ якось подолаємо, та й субсидія допоможе… Та й без Юлькіних концертів не заскучаємо… Мене інше муляє…
          - Чому тебе до Яника на іменини не запросили, хіба що?
          - І знову ти не влучив… А іменини ті я в Інтернеті роздивився…
          Таких іменин мабуть ані Генеральний Конструктор «кравчучок», ані куЧМО Южмашівське, ані Бджоляр Прищавий не закАтували… Усіх Яник переплюнув. Та хай собі гуляє, аби і нам, кріпакам, гулялося, а не жебракувалося…Хоча б, як за Льонькою Брежневим зажили...
          - Так, що ж саме тебе,куме, засмучує, що муляє?
          - «Двотисячка» наша засмучує і, особливо, отой лозуньківський сталінофільський серіал. Танцює цей «писунько-брехунько» гопака-трьопака навколо пам’ятника Сталіна та іудиними поцілунками чобіття генералісимуса обсмоктує…
          - Та й хай собі танцює, тобі що від цього якась сверблячка дістає…
          - Совість свербить, куме! Скільки той тіфліський біс вусатий невинних людей замордував, серед яких був, на ГУЛАГівському лісоповалі, і наш с тобою земляк Павло Олександрович Зимяхін (Отой шо у 2-ій школі ботаніку викладав), а цей «писунько-брехунько» того Біса з Усіх бісів, як святого оспівує…Чи мо’ це брехунько є нащадок беріївських слідаків-катів чи вєртухаїв?!.
          - Не можу заспокоїтись, куме! Мені ніби чується гомін з зеківських номерних могил колимських цвинтарів: « Не мовчи, брате! Не дай писунькам-брехунькам перетворити біса Йоську – на янгола – генералісимуса!...»
          - Ну і шо ти, взагалі, куме про це лозунько міркуєш?
          - Шо міркую, те й римую…

Лозунькові сниться рай,
Де лунає гук: : «Зіг хайль!»,
Тю, не рай і не зігхай,
А – рясний вишневий гай.
В тому гаї «вєртухаїв»
Бешкетує ціла зграя,
А керманич серед них-
Автор гучнозвісних книг-
Про хоружівського сина
Хитру жертву диоксіна,
Про Шухевича й Бандеру
Й помаранчеву пантеру…
Ні, не Драч, не ПавличкО,
А сталІнець Лозунько.
Та і гай той не звичайний…
Там порядок вельми файний...
В центрі – пам’ятник вождеві
Напів-Орлу, напів-леві.
Лозунько-журналісІмус:
То ж йому шалений «цімус»,
Цілувать вождеві чобіт.
В тім його наснага й клопіт…
***
Прикро й це – від Лозунька -
Кволе реноме САКа...

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *