На главную | Содержание выпуска



Оставить комментарий
(просьба, в начале комментария писать тему статьи)




«У городі бузина, а в Києві дядько», або Окрема
думка про росовскую ложу дёгтя
в «Охоте на «Волка»...
-      Куме, шо це таке з тобою твОориться? Учора в тебе криша геть їхала, а сьогодні - бовтаає по хаті, як ковалик ув ополонці...
-      Якщо б не було у мене нервів, тоді б не бовтало...
-      І з чого ти оце нервуєш?Тебе ж як Сашка Турчинова до Генпрокурора не тягають?
-      Бодай тобі тіпун на язик! Борони боже від такого...Та й до державної казни я не такий наближений, як Сашко... Тут куме, мене інша халепа муляє...Позапрокурорська...Оглядав я сьогодні на сайті «двотисячки» свіже, 47-ме число..Ну і, як зазвичай, зазирнув у «Свободу Слова», у «Полеміку»...
-      І шо там? Кичигін перед Мєдніком вибачається,за перебрехеньки у своєму «Комєнтарії редактора»?
-      Тримай кишеню ширше.. . Це було б не вибаченням, а справжнісеньким анекдотом... Та нашо головреду за це голову сушити, коли в нього під рукою є майстр-анекдотник та ще й поллітролог фаховий, побратим наш Критікан Політиканов...
-      Куме, та не вари воду- шо саме тебе у САКовій «Свободі Слова» так знервувало?
-      Бійка ...
-      Невже Віталя Кличко з Янеком побилися з-за Налогового Кодекса?..
-      Таке було б вельми слушнно і з’ясувалося б у першому раунд(...)і, а тут йдеться про двобій іншого гатунку – між полковником Мєдніком з «просто ПРАВДИ» і журналюгою-слідаком Росовим з «2000»...
-      І шо вони не поділили?
-      Не шо, а кого... Шухевича! Мєднік критикує Росова за те, шо той у своїй дослідницькій статті («Охота на «Волка»») зображує Головнокомандувача УПА билинним велетнем, який з 1944-го аж до 1950-го тримав за лохів Сталіна і Берію разом з їх легіоном кривавих енкеведешніків, за що заслуговує у великого історика-сискаря Росова велику повагу і великий сумнів у тому, хто є Шухевич – кривавий кат, чи справжній герой, чим наводить і читача на думку « А, може Прищавий не дарма дав Шухевичу Героя?». Саме на це Мєднік і зробив наголос у своїй статті «Ещё раз о ложке дёгтя».
-      Куме, та ти вже про це напередодні казав... Не повторюйся...
-      То я казав про полеміку між Кичігіним і Мєдніком, а тепер - між Росовим і Мєдніком... Не плутай, куме, божий дар з яешнею. Може в когось опісля Росовської «Охоти на «Волка» Шухевич і згероїзувався, а в мене виникла опісля цієї «Охоти...» така уява: Росов пришив вовкові голубині крильця, як доктор Бальтасар з біляєвської «Людни-амфібії» - акулині зябра – Іхтіандрові...
-      Шо це тебе, куме, потягло на літературу? Дивись ще, Яворівський з Павличком тебе у спілку письменників запросять...Мене потягла не література, а халтура отого Росова-мудросова – навіщо він полковника Мєдніка за лоха, або , навіть більше – за дурня тримає?!
-      А разм і з ним всіх читачів і форумчан «2000».
Мєднік питає у Росова: за які такі собі подвиги Шухевич у тебе повагу заслужив і чому ти приховуєш у кінцівці свої статті відповідь на питання, яке роздирає навпіл Україну «Чи справедливий Указ Президента Ющенка про присвоєння Шухевичу( а разом із ним,- Бандері) звання Героя України?». А Росов замість відповіді на це знакове питання висмикує з тексту опонента дрібні похибки, мовляв, Мєднік помилився у кількості коханок Провідника і, зокрема, – шо коханку звали не Мартою, а Даркою...
-      Все, куме, годі, буде, Мені здається, зря старався Росов : читачі самотужки розберуться опісля його полеміки з Мєдніком: хто правду каже, а хто «наводит тень на плетень». Особисто у мене склався отакий висновок: про таких спритніх слідаків-писунів, зазвичай, люди кажуть, по –руськи: «Ему, вибач,куме, ссы в глаза, а он говорит –божья роса», а дискусію росови і кичігіни ведуть по схемі « У городі - бузина, а в Києві – дядько!»

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *